Якість води в ріці Саксагань в межах Кривого Рогу давно викликає занепокоєння у мешканців міста. Щороку в купальний сезон санітарні служби не дозволяють використовувати пляжі уздовж ріки для відпочинку (купання) населення. Причиною тому є надзвичайна забрудненість ріки патогенними мікроорганізмами. Якщо в теплий період року ще можна хоч-якось пояснити підвищений вміст різноманітних «паличок» малою швидкістю течії та «перегрітістю» води, то як пояснити високий вміст мікробів у холодний період року? Пояснення може бути лише одне — ріка протягом усього року постійно «підживлюється» цими мікробами, які потрапляють до неї з числених витоків та дренажів.
У 2017 році Управління екології виконкому Криворізької міської ради започаткувало регулярне дослідження якості води в ріках Кривого Рогу за кошти міського бюджету. Вода досліджується як на вміст хімічних компонентів, так і на мікробіологічні показники. Результати досліджень були невтішними…
Санітарно-мікробіологічні дослідження води із русла р. Саксагань, які виконував ВСП «Криворізький міський відділ лабораторних досліджень ДУ «Дніпропетровський ОЛЦ МОЗ України», показали, що за мікробіологічними показниками вода, здебільшого, не відповідає вимогам «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».
Вулиця, об’єкт | Лактозопозитивні кишкові палички (ЛКП), КУО/куб.дм | Коліфаги, БУО/куб.дм | Сальмонела, в 1 куб.дм | |||
жовтень | листопад | жовтень | листопад | жовтень | листопад | |
вул.Енергетиків | 24000 | 900 | 5 | присутня | ||
вул.Ударна | 240000 (!) | |||||
вул.Харцизька («Дубки») | 70000 | 13000 | 3300 | 3500 | ||
вул.Митрофанова | 24000 | 240000 (!) | 300 | присутня | ||
вул.Гранітна | 24000 | 9500 | ||||
2-й Саксаганський тунель | 40000 | 13000 | 4100 | 34000 (!) | ||
1-й Саксаганський тунель | 24000 | 6200 | 150 | 950 | ||
Нормативні показники: | не більше 5000 КУО/куб.дм | не більше 100 БУО/куб.дм | не повинно бути |
Перевищення таких мікробіологічних показників як індексу ЛКП (лактозопозитивні кишкові палички) у 2–50 разів і вмісту коліфагів у 2–340 разів напряму свідчить про забруднення води побутовими і фекальними стоками. Основна причина – потрапляння до ріки неочищених стоків не виявленого походження та побутових стоків із приватних будинків розташованих по берегам річки. Неодноразово під час лабораторних досліджень в районі вулиць Енергетиків і Митрофанова у воді виявляли патогенні ентеробактерії, в тому числі й сальмонелу. До речі, сальмонельоз це тяжке інфекційне захворювання і присутність в поверхневих водах бактерій сальмонели в межах території міста — дуже небезпечна ознака.
В листопаді-грудні 2017 року та в січні 2018 Управлінням екології Криворізького міськвиконкому організовано обстеження прибережної зони ріки Саксагань та пошук джерел можливого її забруднення Результати обстеження показують невтішну картину: ріка потерпає від каналізаційних стоків насосних станцій, від незрозумілих (схожих на каналізаційні) витоків з дренажних та зливових систем, від скидів безпосередньо з приватних домоволодінь… При цьому ми стійко впевнені, що під час обстеження вдалось зафіксувати тільки незначну частку несанкціонованих скидів. Значну частину труб може бути просто «заховано» під навалами сміття, в очеретах, закопано нижче рівня води… Нижче ми наводимо факти виявлених скидів як побутового, так і невідомого походження.
Проведені протягом останніх місяців дослідження та обстеження виявили значні проблеми як комунального господарства (скиди не води невизначеного походження зі зливової мережі, несанкціоновані скиди з каналізаційних насосних станцій), так і занедбаність проблем зі стічними водами у приватному секторі. Багато виявлених точок скиду облаштовані не день і не два тому назад — вони існують декілька років поспіль, отруюючи при цьому ріку та прибережну зону.
Таким чином із наданого матеріалу видно, що на сьогодні ріка Саксагань знаходиться в дуже скрутному екологічному стані і потребує негайних мір по її відродженню. Але для цього потрібно продовжити розпочату в 2017 році роботу для більш досконалого вивчення зовнішніх факторів впливу на води річки. Потрібно, проаналізувавши уже отриманий матеріал досліджень і на його основі, біль детально проводити пошукові маршрути по її берегам. Потрібно приймати максимально жорсткі міри до тих хто намагається заради економії бездумно скидати побутові і промислові води в ріку. Для проведення такої роботи є всі підстави, адже в п. 5.7 Міської програми вирішення екологічних проблем Кривбасу вони передбачені. Залишається тільки щоб була добра воля виконавців (міські виконкоми усіх рангів) і постійний громадський контроль.
Ріка Саксагань протікає через більшу частину міста, і відродження її природних рекреаційних функцій є терміновою нагальною потребою. Це дозволить зменшити техногенне навантаження на оточуюче середовище, а від так покращити здорове існування жителів міста.
У Кривому Розі часто лунають думки щодо затоплення значної частини нашого міста у разі перекриття (аварії, засмічення, обвалення…) Другого Саксаганського тунелю. Перекриття цього тунелю, який дренує воду ріки Саксагань від вулиці Упіта в Саксаганське водосховище, начебто, призведе до швидкого затоплення значної частини житлової забудови в Саксаганському та Покровському районах міста.
Ми вирішили оцінити приблизні наслідки такої події, змоделювавши процес поступового затоплення долини ріки Саксагань та навколишньої території. Використавши матеріали, які знаходяться у відкритому доступі та вільне програмне забезпечення — ми побудували модель поступового підняття рівня води в Саксагані у разі аварії Другого Саксаганського тунелю.
В якості моделі рельєфу ми використали цифрову модель від радарної топографічної місії Шаттлу (SRTM DEM). Цю модель було отримано в результаті цільових досліджень, здійснених з борту космічного човника «Індевор» в лютому 2000 року. Ми вважаємо, що протягом останніх 17 років загальні риси рельєфу в долині ріки Саксагань суттєво не змінились. Не змінились і абсолютні позначки рельєфу в долині ріки та на оточуючій території. Всі відмітки висот, якими ми оперуємо в своїй моделі — це відмітки висот у цифровій моделі SRTM DEM. Просимо не плутати ці висоти з висотами у Балтійській системі, яка й досі широко використовується у країнах колишнього радянського табору.
Використання цифрової моделі рельєфу дозволяє швидко обчислити вірогідні місця затоплення при різних рівнях підняття води. Також ми маємо можливість обчислити — який об’єм води потрібен для підняття рівня ріки на 1, 2, 3, … 10… метрів.
Ми розпочали моделювання зі створення власне моделі русла ріки Саксагань. Це «русло» буде базовим рівнем, від якого буде моделюватись процес затоплення території. Змодельоване нами «русло» починається під плотиною Кресівського водосховища на позначці +43м і закінчується біля входу в Другий Саксаганський тунель на позначці +41м. Підняття рівня води до +42м впливає тільки на найнижчі частини долини ріки і ніякої загрози не становить.
При піднятті рівня води на 2 метри (до +43м) — вона починає підбиратись до окремих будинків на вулиці Митрофанова. З відмітки +43м в нашій моделі вже починається підпирання річного стоку аж до плотини Кресівського водосховища. Подальше підняття рівня води буде впливати на всю територію моделювання — від плотини Кресівського водосховища, і до Другого Саксаганського тунелю.
При рівні води +44м (підняття на 3 метри) продовжується розширення ріки в напрямку окремих домівок на вулицях Митрофанова та Федорова. Також поступово починають підтоплюватись прирічкові луки біля вулиць Севанська, Галілея, Харцизька.
Починаючи від рівня води +45м (підвищення на 4м) виникає загроза підтоплення земельних ділянок приватних домогосподарств, також в зону підтоплення вже потрапляють поодинокі житлові будинки. При рівні води +45м окремі місця підтоплення починають з’являтись на вулицях Шконди, Федорова, Митрофанова, Дідро.
Подальше підвищення рівня води загрожує безпосередньо житловій забудові приватного сектора. Так, при рівні води +46м (підняття на 5м) розвиваються зони підтоплення на вулицях Свірська, Шконди, Якушкіна, Федорова, Митрофанова, Пічугіна, Сагайдачного, Галілея, Харцизька, Дідро. При піднятті рівня води ще на 1м (до +47м) в південній частині нашої моделі до списку загроз додається західна частина вулиці Бердянська. При цьому ж рівні води виникає загроза масового затоплення приватних земельних ділянок в районі КРЕСу. Так, плями затоплення розповзаються по вулицях Шконди та Свірська, до постраждалих додаються окремі ділянки вулиць Юрчака, Верді, Севанська та Грозова. Також відбувається затоплення території навколо двох відстійників шахтних вод біля вулиці Галілея.
В результаті подальшого підвищення рівня води підтоплення захоплює іще декілька вулиць приватного сектору. При цьому, зважаючи на круті схили — деякі затоплені ділянки житлової забудови опиняються на значній глибині. Так, наприклад, в нашій моделі на кінцевій стадії моделювання — будинки по вулиці Митрофанова опинились під водою на глибині 4–8 метрів. При рівні води +49м відбувається затоплення гранітного кар’єру біля плотини Кресівського водосховища. Проте, це затоплення є наслідком особливостей використаної цифрової моделі місцевості. Низька роздільна здатність моделі приховує значну частину дрібних деталей, які відіграють роль захисту від підтоплення.
При рівні води в долині ріки Саксагань +49м в нашій моделі затоплено значну частину приватного житлового сектору в районі КРЕСу. Вулиці Шконди, Верді, Юрчака, Якушкіна, Вешенська — затоплені майже повністю та на значну глибину. Глибина води на деяких ділянках вулиць досягає 4–5 м. Затоплені також вулиці Федорова, Митрофанова, Пічугіна, частково затоплені вулиці Сагайдачного, Холодноярська, Бердянська, Дідро, Харцизька. Вулиці Галілея та Козаченка затоплені в самих нижніх (південно-східних) частинах.
Підвищення рівня води ще на 1 метр (до відмітки +50м) призводить до того, що ріка Саксагань переливом через дорогу на вулиці Марійська потрапляє в своє старе русло. При цьому затоплюються нижні (північно-західні) частини вулиць Упіта та Севастопольська. Північний провулок між цими вулицями опиняється на глибині 5–6 м під водою. В районі КРЕСу в зону затоплення потрапляють вулиця Колонківська та розташований поруч стадіон.
Подальше моделювання підняття рівня води базується на малоймовірному сценарії. Справа у тому, що при підвищенні рівня води до +51м — ріка Саксагань зі старого русла переливом через дороги на вулицях Волгоградська та Володимира Великого потрапляє до Саксаганського водосховища. У разі тримання рівня води +51м — повністю затоплюється селище Галковський Кут. Також підтоплення зазнають вулиці Галковський Кут (селище Мудрьона), Філатова та Льотчиків. Проте, це можливе лише у наслідок блокування й Першого Саксаганського тунелю. Цей тунель дренує воду із Саксаганського водосховища до ріки Інгулець. Вихідний портал тунелю розташовано в районі вулиці Інгулецька (селище Чорногірка). Заради цікавості ми продовжили моделювання щоб подивитись наслідки затоплення у разі блокування обох тунелей на ріці Саксагань: Другого Саксаганського (розташований вище за течією) та Першого Саксаганського (розташований нижче за течією). Кінцева стадія нашого моделювання — відмітка рівня води +54м (підняття на 13 метрів від первинного рівня). При такій відмітці — долина ріки Саксагань в межах досліджуваної території заповнюється і вода переливом йде в зворотньому напрямку через плотину Кресівського водосховища.
Тепер давайте оцінимо час, який потрібен для затоплення до певного рівня. Згідно з даними географічного та гідрологічного нарису території Кривого Рогу — середньорічна витрата води для ріки Саксагань становить 2,1 куб.м/с, що відповідає 0,18 млн.куб.м на добу. Візьмемо ці дані для обчислення часу затоплення. У таблиці нижче наведено об’єми води у затопленій частині долини ріки та необхідний час, щоб від «нуля» досягти затоплення до зазначеного рівня.
Рівень води в затопленій частині долини ріки; м |
Об’єм води в затопленій частині долини ріки; млн.куб.м |
Час, необхідний для затоплення; діб |
Примітки |
+42 |
0,20 |
1 |
|
+43 |
0,64 |
4 |
|
+44 |
1,33 |
7 |
|
+45 |
2,29 |
13 |
Загроза підтоплення земельних ділянок приватних домогосподарств |
+46 |
4,24 |
24 |
Загроза безпосереднього підтоплення житлової забудови приватних домогосподарств |
+47 |
6,87 |
38 |
|
+48 |
10,21 |
57 |
|
+49 |
21,31 |
118 |
Затоплення гранітного кар’єру |
+50 |
27,04 |
150 |
Перелив води до стариці через вулицю Марійська |
+51 |
43,35 |
241 |
Перелив води до Саксаганського водосховища через вулиці Волгоградська та Володимира Великого |
+52 |
50,49 |
281 |
|
+53 |
58,13 |
323 |
|
+54 |
66,60 |
370 |
Перелив води до Кресівського водосховища через плотину КРЕСу на вулиці Шурупова |
За результатами розрахунків ми бачимо, що після перекриття Другого Саксаганського тунелю через 13 днів виникає загроза підтоплення земельних ділянок у приватних домогосподарствах, а через 24 дні від перекриття — підтоплення загрожує вже безпосередньо житловій забудові. За 150 днів ріка під перекритим тунелем набере максимальну можливу відмітку та почне через дорогу перетікати в своє старе русло.
Проте слід зауважити, що представниками ДП «Кривбаспромводопостачання» озвучуються інші показники витрат ріки Саксагань. За їхніми даними — середня витрата води через Другий Саксаганський тунель складає лише 0,5 куб.м/с. Ясна річ, що за такої витрати — процес затоплення буде відбуватись набагато повільніше. Так, для підняття рівня води до +45м знадобиться вже не 13, а 57 днів. А для того, щоб вода піднялась до +46м — аж 106 днів. При цьому для повного затоплення долини ріки до відмітки +54м вже потрібно не 370 діб, а 1665. Слід також додати, що кожної осені-зими протягом листопада-лютого перекривається Перший Саксаганський тунель і вода ріки накоплюється в Саксаганському водосховищі. При цьому не фіксується значне підняття рівня води ані в Саксаганському водосховищі, ані в долині ріки вище за течією.
Слід зауважити, що наша модель містить деякі прогалини. Наприклад, ми не враховуємо втрати води при поступовому заповненні долини ріки. При піднятті рівня ріки буде відбуватись відтискання води в бокові породи, зокрема — у товщі аркозових пісковиків та сланців. Також буде відбуватись проникнення води в зони тріщинуватості, які спричинені гірничими роботами. Жодні з цих втрат ми не враховуємо. Але ми також не враховуємо й додаткові надходження води в долину ріки: побутові скиди, зливові каналізації та дренажні системи. Також ми не розглядаємо одного очевидного та дуже дієвого методу для запобігання швидкого затоплення: повного перекриття течії через плотину Кресівського водосховища.
Змодельований нами сценарій викличе набагато більше проблем, ніж просто затоплення житлової зони та дорожньої мережі. У разі такого підняття води буде затоплено каналізаційні насосні станції КП «Кривбасводоканал». Ці станції розташовано у найнижчих можливих ділянках рельєфу — якраз в безпосередній близькості до ріки. Також буде підтоплено виходи дренажних зливових систем. Ми не володіємо інформацією щодо розташування на місцевості електричних трансформаторних підстанцій, але думаємо — що бодай декілька також опиняться на значній глибині під водою.
Отже, чутки про затоплення території в наслідок раптового перекриття Другого Саксаганського тунелю не є безпідставними. Проте, ми вважаємо, що навіть за такого розвітку подій є час на реагування та прийняття аварійних заходів з водовідведення щоб мінімізувати ризик затоплення території.
Для побудови та аналізу моделі нами були використані матеріали Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (США), Геологічної служби США та міжнародного проекту OpenStreetMap. Ключові моменти моделювання затоплення території здійснено з використанням геоінформаційної системи GRASS GIS.
19 червня 2015 року на базі Науково-дослідного гірничорудного інституту відбулася третя міжнародна науково-технічна конференція. Темою конференції стали сучасні технології розробки рудних родовищ та еколого-економічні наслідки діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу.
Разом з технічними питаннями розвитку галузі основна увага учасниками конференції була приділена екологічним проблемам.
На сьогодні будь-яке інноваційне рішення повинне обов’язково враховувати не тільки технічні та технологічні наслідки його впровадження, а й соціально-економічні і, особливо, екологічні.
Приємно було відзначити, що кожен з виступаючих, презентуючи свої програми, більшу частину уваги зосередив саме на зменшенні навантаження на екологію регіону. Нарешті ми стаємо свідками, коли розробка та впровадження нових технологій видобутку залізної руди в Кривбасі ведеться з урахуванням техногенно-екологічних факторів.
В той же час слід зауважити, що переважна більшість учасників була більше зацікавлена в наданні інформації ніж в її отриманні. Тому до завершення конференції в залі залишилося не більше 25 учасників.
Також багато хто з доповідачів зосередив увагу на суті проблеми, а не на шляхах її подолання. Зокрема не пролунало конструктивних пропозицій по комплексному використанню природних ресурсів Кривбасу, у тому числі по збагаченню окислених руд, запаси яких вимірюються мільярдами тон, і які сьогодні складуються у відвалах.
Дуже гостру полеміку в залі викликала проблема управління високомінералізованими шахтними водами, яка розпочалася з виступу члена Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» Маякова Й.Д. Основним питанням цієї проблеми є: що ж робити з надлишками високомінералізованих шахтних вод? Адже процедура скидання шахтних вод в р. Інгулець і подальше промивання її русла є далеко не досконалою і наносить непоправну шкоду екосистемі річки.
Інженером Інституту геотехнічної механіки ім. Н.С.Полякова НАН України Левченко Е.С. була запропонована ідея опріснення високомінералізованих шахтних вод.
Цю проблему необхідно так чи інакше вирішувати, при чому приступити до її вирішення треба негайно, тому слід прийняти до уваги будь-які ідеї, які зможуть зменшити техногенне навантаження шахтних вод на річку Інгулець. Більшість варіантів вирішення цієї проблеми потребують значних фінансових витрат, але я вважаю, що альтернатива загубленню екосистеми річки того варта.
Доповідачами конференції було запропоновано чимало цікавих технічних ідей щодо вдосконалення систем розробки рудних родовищ, у тому числі по зменшенню екологічного навантаження, але в сьогоднішніх реаліях великою проблемою є втілення цих ідей на практиці. Тому, підводячи підсумки конференції, громадський діяч Василина Нікульнікова запропонувала створити на базі НДГРІ науково-технічну раду, до якої необхідно залучити представників науки, виробництва та громадськості з метою пришвидшення впровадження технічних новацій у виробництво.
Треба віддати належне екологічному активісту Валерію Деркачу, він таки привернув увагу і добився, що його повідомлення про можливі, непередбачувані наслідки експлуатації двох тунелів, в які заведена річка Саксагань, знайшло доволі широкий відгук у громадськості.
Питання дослідних робіт безпечного експлуатування 1-го (що знаходиться в районі шахти Артем 1) і 2-го (що проведений від Дзержинського водосховища до селища Гданцівка) тунелів не нове, але дійсно потребує особливої уваги. В той же час, повідомлення про катастрофу, яка може бути пов’язана з названими тунелями, принаймні, некоректні.
Дійсно, 2-й Саксаганський тунель, за свідченням його балансоутримувуча ДП «Кривбасшахтозакриття», проходив останню перевірку у 2001 році. Зараз, майже через 16 років, безумовно, він потребує досконального обстеження і прийняття рішень по його прочищенню і, за потреби, ремонту. Тунель дуже складний за своєю конструкцією — має кути повороту, як по горизонталі так і по вертикалі, проміжний колодязь, і, безумовно, вимагає більшу увагу до його безпечного робочого стану.
Що стосується 1-го Саксаганського тунелю, то по словам керівників ДПП «Кривбаспромводопостачання», якому він належить, починаючи з 1998 року в ньому систематично проводиться обстеження. Роботи ведуться як по всьому каналу, так і на окремих будівельних спорудах де проводиться їх чистка та ремонт. Остання чистка вихідного порталу (в районі селища Гданцівка) відбувалася не так давно, в середині 2016 року. Тож, на нашу думку, саме цей тунель знаходиться під належним контролем хоча і потребує особливої уваги, як на цьому наголошує В. Деркач.
І далі про техногенну катастрофу, про яку привів п.Валерій у своєму повідомленні. Треба нагадати, що щороку, згідно Розпорядження КМУ Державне агентство водних ресурсів України розробляє Регламент промивки русла та екологічного оздоровлення річки Інгулець від шахтних вод. В ньому прописано, що з квітня по серпень припиняється скид води з річки Саксагань в Інгулець — а це означає, що вода в річці Саксагань накопичується в межах існуючого басейну до вхідного порталу 1го Саксаганьского тунелю, протягом шести місяців.
За 6 останніх років, коли промивка русла річки Інгулець, відповідно до Регламенту затвердженому КМУ, відбувається саме таким чином - жодного разу не виникало загрози аварійної ситуації у Саксаганських тунелях.
Крім того, за даними ДПП «Кривбаспромводопостачання» розрахункова пропускна спроможність тунелів 34 м3 /сек.. Останні заміри за 2016 рік показали - 0.5 м3 /сек, а максимальний показник за всі роки експлуатації споруди, дорівнюється 3 м3/сек, що в одинадцять разів менше пропускної здатності тунелю. Тож запас проходження води через тунель дуже великий.
Ініціативу Валерія Деркача, стосовно своєчасного проведення чистки і ремонту двох Саксаганських тунелів, можна тільки вітати, але для чого піднімати галас про наближення катастрофи і провокувати паніку серед населення?
І все ж, давайте дивитися правді в очі – ніхто нічого не хоче робити!!! В. Деркач звертався до багатьох владних і наглядових структур. І хтось повинен був йому відповісти. Дати роз’яснення! Розказати про ті міри, які застосовуються для уникнення аварійних ситуацій пов’язаних з безаварійною роботою таких важливих для Кривбасу, гідротехнічних споруд!!!
І ще, на останньому засіданні Робочої групи з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища у місті Кривому Розі 10.02.2017, до якої входять і представники Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя», дане питання також було розглянуто. ДП «Кривбасшахтозакриття» запропоновано найближчім часом, надати в міське екологічне управління плани підприємства та їх реалізації, по виконанню п.2.36 Програми.
Ми, не розділяючи панікерського підбурювання п. Деркача, підтримуємо вимоги членів робочої групи до ДП «Кривбасшахтозакриття» про термінове виконання пункту 2.36 Програми - «Забезпечення обстеження гідротехнічної споруди 2-го Саксаганського тунелю» і маємо надію, що вже найближчим часом підприємством будуть виконані відповідні роз’яснення та, за потреби, нагальні дії з цього питання, а разом з тим тривожні настрої з приводу затоплення міста, зійдуть нанівець.
Фахівці Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» спробують дослідити звідки забруднені шахтні води потрапили в р. Саксагань.
Нагадуємо, що жахливий випадок забруднення р. Саксагань шахтними водами стався 9 червня в районі шахти Родіна між селищем Карла Лібкнехта та вул. Мелешкіна.
За попередньою версією причиною забруднення стало переповнення відстійників шахтних вод.
(фото з сайту 0564.ua)