Серед усіх учасників форуму ця доповідь, яку презентував менеджер проектів з управління екологічними ризиками компанії «Укргазвидобування», член ГС «Екологічна рада Криворіжжя», Євген Василенко, була найбільш потужною та цікавою, як з точки зору фаховості, так і з точки зору практичного використання. Саме тому ми вирішили зупинитися на цій доповіді окремо.
Як зазначив модератор форуму, Олексій Жмеренецький, Євген Василенко є дійсно унікальним явищем, який, використовуючи відкриті доступні джерела інформації, та застосовуючи спеціальні алгоритми їх обробки, робить несподівані висновки, які підсвічують певні проблеми.
Дистанційне зондування Землі базується на відкритих джерелах інформації та загальнодоступних безкоштовних засобах їх обробки і дозволяє отримувати інформацію про реальний стан довкілля в масштабі населеного пункту, району чи регіону.
Дистанційні методи моніторингу дозволяють охопити значні території. Їх застосування можливе в різних напрямках господарської діяльності, починаючи від суто технічних аспектів, і закінчуючи екологічними ризиками, які несе той чи інший вид діяльності.
Для своїх досліджень Євген використовував знімки космічних апаратів Sentinel-2, Landsat-7, Landsat-8, дані сайту всесвітньої метеорологічної організації, дані Агенції з атмосферних та океанічних досліджень (США), на сайті якої розміщені дані погодних спостережень українського гідрометеоцентру.
На прикладі компанії «Укргазвидобування» Євген розповів, як дистанційне зондування може застосовуватися в контролі за виконанням робіт, дотримання технологічних регламентів, дотримання норм екологічного законодавства, виявлення місць незаконної врізки в трубопроводи та ін. Хоча для останнього виду контролю потрібно використовувати
Але основною проблемою застосування цих даних в є відсутність кваліфікованих фахівців. Зокрема, в Україні дуже низький рівень культури роботи з геопросторовими даними, як на місцевому , так і на державному рівні.
На прикладі хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу Євген розповів про технічні можливості застосування дистанційного зондування Землі, зокрема про визначення зволоженості хвостосховищ та їх пиління, що є однією з найболючіших екологічних проблем Криворіжжя. Також актуальним з точки зору практичного застосування є визначення рівня озеленення санітарно-захисних зон промислових підприємств.
Застосування таких методів досліджень актуальне для сільського господарства щодо отримання достовірної інформації про вирощування сільськогосподарських культур та дотримання сівозмінного циклу, а також для лісового господарства щодо контролю за рубкою лісів.
Питання від модератора форуму стосувалися можливості використання даних дистанційного зондування землі як доказів порушення природоохоронного законодавства. Нажаль, через недосконалість та невідповідність законодавства України міжнародним стандартам, на даний час така можливість відсутня. Насамперед, на думку Євгена, це пов’язано з тією ж низькою культурою використання геопросторової інформації, яка в Україні є застарілою, а в багатьох випадках недостовірною, що не дозволяє застосовувати міжнародну юридичну практику використання даних дистанційного зондування.
Інше питання стосувалося планів ГС «Екологічна рада Криворіжжя» поділитися досвідом використання та обробки інформації. Тільки протягом останніх двох років ГС «екологічна рада Криворіжжя провела понад два десятки лекцій та семінарів з даної тематики. Крім того, як зауважив Євген, наразі в нього триває робота над книгою «Використання мови програмування «R» для аналізу даних забруднення атмосферного повітря», яка буде відкритою до використання.
Цікаво було почути експертну думку щодо досліджень, які спільно проводили українські та чеські екоактивісти на території України. Євген зазначив, що отримані дані є дуже цікавим матеріалом для подальшого аналізу. В той же час, він зауважив, що місце відбору донних відкладень з ріки Інгулець для Кривого Рогу є невдалим, оскільки ріка Інгулець по суті є технічною водогосподарською мережею, по якій активно подається вода з р. Дніпро в Карачунівське водосховище, та відбувається промивка русла після скиду шахтних вод. В результаті такої зарегульованості практично весь донний мул зноситься течією в Херсонську та Миколаївську області.
Отже, які висновки можна зробити з цієї доповіді:
По-перше: дистанційне зондування землі є найбільш доступним із сучасних методів екологічного моніторингу для отримання достовірної інформації про стан довкілля на великих територіях завдяки великій кількості відкритих даних та безкоштовним софтам для їх обробки.
По-друге: дистанційне зондування землі має величезний спектр застосування: екологія, будівництво, планування територій тощо.
По-третє: для більш інтенсивного застосування таких методів моніторингу необхідно перш за все приводити геопросторову інформацію, яка застосовується в Україні до рівня міжнародних стандартів, насамперед імплементувати директивуINSPIRE, якою встановлюються загальні правила створення інфраструктури геопросторової інформації.
По-четверте: необхідно підвищувати кваліфікаційний рівень користувачів загальнодоступної інформації, особливо на державному рівні.
Презентацію доповіді Євгена Василенка на тему «Дистанційне зондування землі в природоохоронній діяльності» можна переглянути за посиланням:
Відео доповіді Євгена Василенка на тему «Дистанційне зондування землі в природоохоронній діяльності» можна переглянути за посиланням:
https://drive.google.com/open?id=1jIJJTCBMAhoAxTPLhwagkfjjhbPdQovI