Ми продовжуємо цикл публікацій присвячених Екологічному форуму KryvyiRihGREENStrategy.
Продовжуємо обговорювати Закон «Про оцінку впливу на довкілля». Цього разу мова йтиме про бачення закону з точки зору підприємств та розробників проектів.
З доповіддю на тему «Окремі правові проблеми застосування норм ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля» виступив головний юрисконсультПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг«Артем Філіп’єв.
Одним з головних недоліків, на думку підприємства, є досить тривалий термін процедури оцінки впливу на довкілля, яка триває до 8 місяців. Для інвестиційних проектів, особливо для великих, з великими обсягами інвестицій цей термін занадто довгий. В минулій публікації ми зупинялися на цьому питанні і вважаємо, що при розробці звіту з ОВД, за умов дотримання норм закону та маючи певний досвід проведення громадських слухань, на яких розглядалися подібні інвестиційні проекти, цей термін можна скоротити до тих термінів, які прописані саме в Законі «Про оцінку впливу на довкілля».
Іншим ризиком застосування Закону про ОВД – є досить неоднозначні формулювання окремих термінів чи положень, які мають широке трактування. В якості прикладу Артем Філіп’єв навів застосування такого терміну, як «бере до уваги». Як зауважив пан Артем, такого терміну немає в інших нормативних документах, тобто в даному випадку законодавство не дає чітких критеріїв, яким чином звіт з оцінки впливу на довкілля буде взятий до уваги, що є не досить добре ані для бізнесу, ані для громадськості, ані для органів державної влади. Особливо для влади в контексті ст.. 19 Конституції України, в якій сказано, що органи влади зобов’язані діяти лише на підставі чи у спосіб, передбачений Конституцією чи законами України.
Також неоднозначність норм закону стосується і проведення після проектного моніторингу. На погляд підприємства після проектний моніторинг – незрозуміла процедура без чітких критеріїв, які будуть покладені в його основу.
З цим важко не погодитись, адже далеко не всі положення висновку до звіту з оцінки впливу на довкілля носять конкретний характер.
Також пан Артем зауважив на неузгодженість деяких дозвільних процедур. Зокрема, сьогодні ми маємо звіт з оцінки впливу на довкілля, який розробляється відповідно до Закону України, а також розділ проекту «Оцінка впливу на навколишнє середовище» (ОВНС), який розробляється відповідно до Державних будівельних норм. В даному випадку один документ практично дублює інший.
В завершенні Артем Філіп’єв висловив сподівання, що при подальшому напрацюванні практичного досвіду застосування Закону «Про оцінку впливу на довкілля» ці недоліки будуть усунуті. Як раз щодо усунення останнього недоліку, представниця Мінприроди Олена Крамаренко повідомила, що найближчим часом будуть внесені зміни до підзаконних актів, зокрема щодо скасування обов’язковості розробки розділу проекту ОВНМ в разі розробці звіт з ОВД.
Презентацію доповіді можна переглянути за цим посиланням: https://drive.google.com/file/d/11bS0O0ZFoOmJZv9eSVp8TKs_CiPPlI2E/view?fbclid=IwAR0NtC4hOwSVpxk_7rU06F2ixCBiBnJua_DmCsWsHojt69QjC1ORXdvyl20
Відео виступу Артема Філіп’єва можна переглянути за посиланням: https://www.facebook.com/KryvyiRihGREENStrategy/videos/586989031740569/?type=3&theater
Іншим спікером, який висловив своє бачення вже з точки зору розробників проектів був Владислав Антипов – Директор «Центру екології та розитку нових технологій».
Сьогодні в класичному трикутнику бізнес-громадськість-влада існує певна недовіра і завданням розробників проектів є укріплення цієї довіри.
На думку Владислава Антипова база Закону «Про оцінку впливу на довкілля» досить непогана, але Закон потребує деяких уточнень і доповнень:
- В Законі відсутні чіткі критерії встановлення умов провадження планованої діяльності, які прописуються у звіті з ОВД, тому необхідно законодавчо конкретизувати критерії врахування чи відхилення зауважень громадськості, а також правила встановлення умов для планованої діяльності у висновку до звіту з ОВД.
- Відсутня чітка інструкція по складанню самого звіту з ОВД, зокрема щодо деталізації обсягу досліджень.
- Відсутні критерії необхідності проведення процедури оцінки впливу на довкілля.
Якщо з першими двома тезами ми можемо погодитись, тому що на сьогодні ми маємо декілька спірних моментів щодо неврахування зауважень громадськості у висновку, який надав орган влади. Яскравий приклад тому проект по будівництву кар’єру з видобутку окислених залізистих кварцитів на території б. Червона, коли громадськість була змушена звертатись аж до Президента України, щоб запобігти втручанню суб’єкта господарювання у об’єкт природно-заповідного фонду.
Щодо деталізації інформації у звіті з ОВД, то такі суперечки між громадськістю і розробниками звітів виникають ледь не на кожних слуханнях, тому, дійсно, необхідно розробити чітку інструкцію по складанню звіту з ОВД.
А от щодо критеріїв необхідності проведення процедури ОВД, то, на нашу думку, вони в законі виписані цілком зрозуміло: є збільшення викидів забруднюючих речовин, будь ласка, проводьте процедуру ОВД. Інша річ – немає органу, який виступив би арбітром у питанні щодо необхідності проведення процедури з оцінки впливу на довкілля. Можливо на стадії розробки проекту такі повноваження слід надати органам місцевої влади.
- На думку представників бізнесу відсутній вичерпний перелік документів щодо рішення про провадження планованої діяльності і слід розробити підзаконний акт з чітким єдиним переліком таких документів.
- Пан Владислав висловив зауваження щодо занадто великого обсягу інформації, який розміщується в друкованих ЗМІ або надається в друкованому вигляді, що призводить до надмірних витрат замовника проекту.
З цим важко не погодитись, адже сьогодні вся інформація щодо планованої діяльності розміщена в єдиному реєстрі ОВД, що є цілком зручно, а головне – інформативно. Тому абсолютно слушною є пропозиція Владислава Антипова звести до мінімуму паперовий обіг документів та друкування інформації в друкованих ЗМІ в рамках процедури з оцінки впливу на довкілля і більше користуватися Інтернет-ресурсами. А от популяризацією Інтернет-ресурсу – реєстру ОВД, на нашу думку, повинна займатися місцева влада через ті ж друковані ЗМІ, соціальні білборди, місцеве телебачення.
Питання, які були озвучені учасниками форуму до пана Владислава стосувалися структури витрат на послуги з розробки звіту з ОВД а також місця проведення громадських слухань.
Щодо першого питання, відповідь була досить тривіальною: послуги коштують не дешево, бо це інтелектуальна праця кількох кваліфікованих спеціалістів, яка оплачується досить дорого.
Щодо території проведення громадських слухань, то пан Владислав зазначив, що не зважаючи на законодавчу можливість проводити слухання не безпосередньо на території, яка зазнає впливу від провадження діяльності, сьогодні бізнесу вигідніше не ховатися від громадськості , а бути якомога прозорішим у питанні оцінки впливу на довкілля.
Презентацію доповіді Владислава Антипова можна переглянути за цим посиланням: https://drive.google.com/file/d/1g585fPkaDjaCjriZS8sBhUGHAmbeP0RR/view?fbclid=IwAR3bnhGEc_bk_shATNhZzM0yxs_FUYbXf9obt_YEO5r8pX6c8NafkKM16jc
Відео виступу Артема Філіп’єва можна переглянути за посиланням:
https://www.facebook.com/KryvyiRihGREENStrategy/videos/760519600970424/?type=3&theater
Отже, які висновки можна зробити. Як на думку громадськості, так і на думку представників бізнесу, Закон «Про оцінку впливу на довкілля» цілком дієвий, але потребує чимало уточнень та вдосконалень, точніше не сам Закон, а підзаконні акти до нього. Звісно, що межі досконалості не існує, але вже на підставі тих напрацювань, які були здійснені протягом першого року застосування Закону, вже сьогодні можна розробити певні нормативні документи, які зроблять його більш прозорішим і зрозумілим.