28 листопада відбулось чергове засідання Робочої групи з опрацювання та комплексного вирішення питань реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища у місті Кривому Розі.
На засіданні були представлені співробітники Управління екології виконкому Криворізької міської ради, депутати міської та районних рад, представники промислових підприємств, громадських організації, державних служб. Засідання супроводжувалось жвавим обговоренням та активними дискусіями.
Порядок денний включав декілька пунктів.
Першим пунктом була презентація Атласу об’єктів природно-заповідного фонду м.Кривого Рогу. Доповідачі: викладач Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею, член ГС «Екологічна рада Криворіжжя» В.Тротнер, заступник керівника ГО «Центр досліджень екологічної безпеки та експертиз Благодійного фонду Громадська ініціатива мешканців Кривбасу» Й.Маяков. В межах міста знаходиться 15 об’єктів природно-заповідного фонду, із яких 3 є об’єктами державного значення. Активне обговорення викликало запитання — чому досі немає чітких границь на місцевості у цих об’єктів, адже винесення цих границь в натуру сприятиме чіткому розмежуванню та більш адекватній охороні цих пам’яток. Від представників громади селища Жуківка прозвучало питання: чому й досі балка Ковальська та склеп Галковського не віднесено до об’єктів природно-заповідного фонду. Від доповідачів пролунала відповідь, що всі роботи з надання статусу об’єктам та фіксування їх на місцевості виконуються на обласному рівні.
Другим пунктом мала бути доповідь голови ГО «Екологічний рух Кривбасу» Є.Нагорного «Про економічну складову створення аналітичного центру спостереження за станом атмосферного повітря в місті Кривому Розі». Представники громадськості вибачились і попросили ще трохи часу на обґрунтування та підрахунок показників. Робоча група вирішила звернутись до фахівців-економістів міськвиконкому з проханням допомогти у складанні документації.
Наступною доповіддю була доповідь представника ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» щодо виконання пунктів міської екологічної програми в розділі реконструкції промислових потужностей та встановлення нових високоефективних електрофільтрів. Монтаж фільтрів на сушильному барабані №1 та цементному млині №1 виконано, проте дрібні недоліки, які було виявлено при перевірці, заважають отримати висновок про готовність до експлуатації. Наразі тривають роботи з усунення виявлених недоліків.
Особливо гостре обговорення викликала повна відстороненість ПАТ «ХайдельбергЦемент Україна» від розбудови системи автоматизованого моніторингу якості атмосферного повітря. Непотрібність такої системи підприємство обґрунтовує тим, що його санітарно-захисна зона потрапляє на територію інших промислових підприємств. Представник підприємства зазначила, що здійснюється постійний моніторинг на джерелах викидів («на трубах»). Проте, на запитання — чому дані моніторингу «на трубах» недоступні для громадськості, пролунала відповідь «підприємство не публікує ці дані, оскільки конкуренти зможуть дізнатись про наші поточні обсяги виробництва»…
Робоча група вирішила звернутись до депутатської комісії та викласти пропозицію підприємству: встановити мережу автоматизованих станцій моніторингу якості повітря не на межі санітарно-захисної зони, а на межі найближчої житлової забудови.
Доволі жваве обговорення викликала інформація від депутата міської ради А.Петрухіна щодо розташування навколо ПАТ «ХайдельбергЦемент України» великої кількості малих підприємств, які здійснюють змішування цементного порошку з подрібненим металургійним шлаком. Пиління від цих підприємств більше, ніж від основних виробництв цементного заводу. Можливо, більша частина цих підприємств — взагалі нелегальні. Робоча група вирішила розглянути пропозицію: запросити на наступне засідання представників Державної екологічної інспекції та Національної поліції.
Наступним пунктом порядку денного була доповідь представника ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» щодо модернізації обпалювальної машини ОК-324. Проте, основні питання від громадськості стосувались не самої машини, а складу обкотишів. Влітку під час проведення інспекцій заходів з пилопригнічення з’ясувалось, що склад обкотишів дужу сильно пилить. При цьому підприємство заявляє, що поливати водою склад не можна — це зіпсує готову продукцію. Натомість ніяких інших заходів з пилопригнічення підприємство й досі не розробило!
Останнім пунктом порядку денного була доповідь представника Коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг!» О.Шафранової. Доповідь стосувалась поданого звернення до Управління екології виконкому Криворізької міської ради щодо забруднення атмосферного повітря підприємтсвом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Також однією із тез доповіді була затримка формування робочої групи із представників громадськості та ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Робоча група, за задумкою, повинна контролювати впровадження обіцяних підприємством природоохоронних заходів.
Активне обговорення вкотре викликали факти неспівпадіння даних моніторингу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та Гідрометеоцентру України. Вже декілька років поспіль фіксуються значні розходження зафіксованих концентрацій пилу на постах, які розташовані на відстані лише 200 м один від одного. І до тепер ця проблема не вирішена. Слово взяв представник Громадської спілки «Екологічна рада Криворіжжя» Є.Василенко. З його слів — проведений аналіз первинних (неусереднених) даних показав, що неспівпадають також і одиничні синхронні вимірювання. Якщо відкинути можливість зловмисного змінення даних, то можливою причиною може бути занадто висока об’ємна маса часток пилу. Справа у тому, що оптичні вимірювачі (які встановлено на автоматизованих постах) вимірюють не масову, а кількісну концентрацію пилу. Відомо, що в цьому районі Кривого Рогу значний обсяг пилу представлений магнетитовим пилом з агломераційних виробництв. Якщо в оптичних пиломірах закладено низьку об’ємну масу при перерахунку на масову концентрацію пилу, то це буде призводити до систематичного заниження результатів вимірювань.
Загалом, засідання робочої групи відбувалось жваво та насичено. Підприємства, нарешті, зрозуміли — що їх контролюють та слідкують за всіма їхніми «обіцянками». Впровадження природоохоронних технологій та систем екологічного моніторингу знаходиться під пильною увагою громадськості. Трохи засмучує позиція деяких представників громадськості, які кричать, перебивають доповідачів, задають абсолютно нелогічні запитання, лаються…
Потрібне більш активне залучення громадськості, яка буде не тільки мітингувати, а й вивчати документи й методично співставляти обіцянки «поліпшення» та реальне їх виконання промисловими підприємствами. Адже тільки реальними цифрами та фактами можна добитись ефективного виконання природоохоронних заходів підприємствами-забруднювачами.