За даними державної статистичної звітності, Кривий Ріг посідає перше місце в Дніпропетровській області по викидам пилу в атмосферу та чи не перше місце в Україні. Вчора, 8 червня, в рамках контролю за виконанням міської екологічної програми 2016–2025 р.р. розпочалося інспектування виконання заходів з пилопригнічення на основних підприємствах-забруднювачах. Першими у цій черзі були гірничий департамент та цех шламового господарства ПАТ Арселор Міттал Кривий Ріг. Комісія, до якої увійшли представники Управління екології міськвиконкому, центрально-міського виконкому, Управління Держпродспоживслужби у Кривому Розі та представники громадських організацій «Екологічний рух Кривбасу» та «Екологічна рада Криворіжжя», відвідала хвостосховище Миролюбівське та карту №4 хвостосховища «Об’єднане». Після хвостосховищ комісія відвідала деякі об’єкти відвального господарства.
В цілому ситуація з пилопригніченням на хвостосховищах виглядає цілком задовільною. Є графік зрошення доріг, у тому числі бішофітом, акт обстеження потенційно пилячих площ, журнал зрошення. Та й місць пиління ми не помітили, але є декілька питань:
-
Відповідно до графіку зрошення доріг бішофітом, таке зрошення має відбуватися не рідше одного разу на місяць. Фактично зрошення в 2017 році відбулося на початку сезону (кінець березня), а потім в акурат перед приїздом комісії – 7 червня.
-
Ми не побачили жодного працюючого механізму на території хвостосховищ за виключенням Миролюбівського, та й то на нетривалий час. Хоча на будівництві карт хвостосховищ працюють три підрядні організації. Тож побачити реальну картину пиління карт, які наразі не експлуатуються, а знаходяться в стадії будівництва нам не вдалося. При цьому головний висновок, який зробили представники ГС «Екологічна рада Криворіжжя» це те, що космічні знімки цілком відповідають фактичному стану зволоження хвостосховищ. В якості підтвердження ми порівняли знімки супутника Sentinel-2A за 30 травня та Landsat-8 за 31 травня з тим, що побачили на власні очі. За виключенням деяких розбіжностей, які пояснюються різницею в часі та веденням технологічного процесу, картина виявилася ідентичною.
З пилінням відвалів ситуація виглядає гіршою…
На жаль, за браком часу, ми не мали можливості відвідати всі заплановані об’єкти, тож були змушені обмежитися відвідуванням складу окислених руд, на пиління якого дуже скаржаться мешканці Гданцівки. І, як виявилося, не даремно. Незважаючи на те, що відбувається постійне зволоження доріг та місць розвантаження, члени комісії чітко побачили, що під час розвантаження великовантажного технологічного автотранспорту, здіймається хмара помаранчевого пилу та прямує в напрямку житлових будинків. При цьому представники ПАТ АМКР вперто запевняли членів комісії, що хмара пилу одразу осідає в межах санітарно-захисної зони і не затримується в повітрі. Виглядало це як фраза з відомого анекдоту: «Ти кому віриш – своїй коханій дружині, чи своїм безсоромним очам?».
На прохання під’їхати ближче до місця розвантаження, щоб пересвідчитися в тому, що хмара пилу не осідає, а таки прямує до житлової зони, нам відмовили з міркувань техніки безпеки. Але якщо ця відмова хоч має якесь логічне пояснення, то заборона здійснювати фото– та відеофіксацію виглядає абсурдною.
Але факт пиління обов’язково буде зафіксовано в акті інспекції. Наступний крок – залучення представників Держпродспоживслужби та Державної екологічної інспекції для здійснення інструментальної перевірки, причому не тільки складу окислених руд, а й інших відвалів гірничого департаменту ПАТ АМКР.
Наступним об’єктом інспектування буде промислового майданчика шахтоуправління ПАТ АМКР, яке заплановане на 12 червня.