12 серпня 2016 року відбулося виїзне засідання робочої групи з питання підбору ефективних технологій управління шахтними водами Кривбасу та підготовки ТЕО їх запровадження. Робоча група створена при Дніпропетровській обласній раді в рамках реалізації українсько-німецького проекту «Програма підтримки зеленої модернізації економіки України». Отже німецькі фахівці виявили бажання допомогти нам винайти ефективний спосіб управління високомінералізованими шахтними водами Кривбасу, вплив яких на екосистему річки Інгулець, набуває катастрофічних масштабів.
Здавалося б, нарешті, проблема скиду шахтних вод в Інгулець привернула увагу посадовців, хоч і не на найвищому рівні. Але рекомендації чи висновки цієї групи стали б першим важливим кроком на шляху вирішення проблеми.
От тільки остання нарада породила певні сумніви, щодо бажання окремих членів робочої групи пошуку альтернативних шляхів управління шахтними водами.
Але все по порядку.
Зважаючи на те, що Громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» займається питанням скиду шахтних вод в р. Інгулець вже третій рік, намагаючись достукатися до вельмишановних високопосадовців щодо проведення хоча б оцінки техногенного впливу гірничодобувних підприємств Кривбасу на екосистему р. Інгулець, бажання фахівців спілки долучитися до роботи групи виглядало цілком адекватним. Тим більше, що у нас є конкретні пропозиції щодо зменшення впливу скиду шахтних вод на річку Інгулець. Але вже на цьому етапі проявилося стійке небажання бачити фахівців спілки серед членів робочої групи. Воно й не дивно, адже більшість членів групи є представниками обласного центру і з цією проблемою знайома хіба що теоретично, а безумовними авторитетами серед членів групи були представники ДП «Укррудпром» та ДП «Кривбасшахтозакриття», які на сьогодні є безпосередніми учасниками процесу скидання високомінералізо ваних шахтних вод у р. Інгулець.
Врешті-решт, завдяки прямому зверненню до голови профільного комітету та голови Дніпропетровської обласної ради, фахівці спілки отримали можливість долучитися до роботи групи, хоча й без права голосу.
Ідея створення групи полягала в тому, щоб зібрати якомога більше вихідної інформації, яка стосується високомінералізованих шахтних та кар’єрних вод Кривбасу, а також запропонувати німецьким фахівцям можливі варіанти вирішення проблеми мінімізації їх впливу на басейн р. Інгулець та дозволить обрати серед них найкращий.
На засіданні були названі експерти, які в подальшому будуть працювати з німецькими фахівцями при виборі напрямків управління шахтними водами: доктора наук Шматков Г.Г. та Рудаков Д.В. із Дніпра, та головний спеціаліст-гідротехнік Медведь В.М. з Кривого Рогу. Нажаль, вже на другому засіданні робочої групи стало зрозуміло, що основним бажанням представників ДП «Укррудпром» та ДП «Кривбасшахтозакриття» є збереження існуючої схеми управління шахтними водами Кривбасу. Про це прямо заявив головний гідротехнік ДП «Укррудпром» Медвідь В.М. під час відвідання балки Свистунова.
Серед варіантів, які, скоріше за все, будуть запропоновані до розгляду єкспертами, є демінералізація солоної шахтної води або будівництво водогону від Кривого Рогу до Чорного моря і пряме скидання в нього солоної води. Ці варіанти вже прораховувалися і хоча вони є найбільш ефективними з точки зору екології, раніше вони були відхилені з причини їх великої вартості. Тому, якщо ці варіанти будуть запропоновані знову, їх з великою ймовірністю також відхилять.
Фахівцями «Екологічної ради Криворіжжя» був запропонований варіант розбавляння солоних шахтних вод Дніпровською водою до скидання у річку Інгулець з подальшим скиданням розбавленої води у річку не протягом зимового періоду, а на протязі усього року. По перше: така схема дозволила б стабілізувати режим течії річки Інгулець, що, в свою чергу дозволить екосистемі річки поступово пристосуватись до такого режиму, по-друге: мінералізація розбавленої води складе приблизно 3 г/л, а не 40 г/л, як скидається зараз, ну і по-третє – найголовніше, дозволить й надалі подавати Дніпровську воду до Карачунівського водосховища для покращення якості питної води для Криворіжців. І ще одна перевага такого варіанту – можливість використовувати розбавлену воду у виробничих процесах ГЗК, наразі для поповнення хвостосховищ водою, що буде запобігати утворенню так званих «сухих пляжних зон», а від так — зменшенню їх впливу на оточуюче середовище.
Нажаль, запропонований спілкою варіант поки що не знайшов підтримки серед членів робочої групи. Причиною відмови його розгляду є те, що, на думку головного гідролога ДП «Укррудпром» Медведя В.М., ніхто не дозволить скидати в літній період у річку воду з мінералізацією 3 г/л. Нажаль, серед членів спілки немає фахівців з хімії, які б могли точно розрахувати більш точні показники мінералізації після розбавляння. Ці 3 г/л були отримані суто математично і не враховували багато факторів, у т.ч. й власний обсяг води у р.Інгулець. Отже фактична мінералізація може бути набагато меншою. Сподіваємось, що такий напрямок, все ж буде врахований при виборі варіантів управління шахтними водами та буде прорахований німецькими фахівцями.
До речі, для більшості учасників виїзного засідання стала несподіванкою інформація начальника управління екології Криворізького виконкому Охотнікової С.А. про те, що, виявляється, в Кривому Розі теж створено подібну робочу групу під керівництвом першого заступника міського голови Удода Є.Г.
Цією групою запропонований варіант скидання частини шахтних вод до хвостосховища Центрального ГЗК і використання її в замкнутому оборотному циклі на підприємстві. Зі слів Удода Є.Г., це дозволить вдвічі зменшити обсяг солоної води, яка скидається в Інгулець.
Ідея непогана, враховуючи постійний дефіцит оборотної води, яку відчуває останнім часом Центральний ГЗК. Це дійсно дозволило б зменшити обсяг шахтних вод, які скидаються в балку Свистунова і з неї до річки Інгулець. Крім того, значно зменшило б площу сухих пляжів хвостосховища Центрального ГЗК, які є потужним джерелом пилу для прилеглих територій.
Так, ідея непогана, якби не одне але….
Справа в тому, що хвостосховище Центрального ГЗК розташоване в безпосередній близькості від Карачунівського водосховища і, нажаль слабо захищене від фільтрації води, яка знаходиться в ньому. Додавши у нього солону воду з шахт, є великий ризик потрапляння її до Карачунівського водосховища. Про це під час наради заявив головний інженер Центрального ГЗК. Отже,скоріше за все, ми матимемо те ж саме розбавляння шахтної води, тільки не в балці Свистунова, а безпосередньо в Карачунівському водосховищі, що значно погіршить якість питної води, збільшить її й так високу жорсткість.
Громадська спілка «Екологічна рада Криворіжжя» впевнена, що розглядатися повинен будь-який варіант, який дозволить зменшити техногенне навантаження на річку Інгулець і ми сподіваємося на те, що за допомогою німецьких фахівців все ж таки буде знайдено ту золоту середину в питанні управлінні шахтними водам Кривбасу і запропоновані й прораховані пропозиції не залишаться на папері, а будуть втілені в життя.
Дивіться також: